Вирувала любов, все зростала-зростала,
до гори підняла, доки сил вистачало.
Вночі гірка сльоза, вдень - кохана усмішка,
нагородой за все було ввечері ліжко.
Вирувала любов, до тремтіння, до спеки,
але все ж відлітіли у вирій лелеки.
Озирнулась навкруги - кого я кохала?
Врешті-решт, як багаття поволі згасала.
Ось і згасла любов. Пепелище навкруги.
Наче разом лишилось і сил, і напруги.
Дуже гірко про це нам наспівує вітер.
Паперовими стали подарені квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494933
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: Оксана Квитка