Пір'я миті

Мій  дух  блукає  на  причалі,
Холодний  бриз  лоскоче  тіло,
І  чайка  в  небо  полетіла,
Летить  і  радість  між  словами,

Як  довго  ми  момент  шукали,
Вхопивши  день  за  пір'я  миті,
Життям  не  будемо  ми  ситі,
Бо  крила  з  воску  змайстрували,

Колись  приходить  захід  сонця,
І  влітку  теж  шепочуть  грози,
Біда  не  міцно  нині  спить,

Та  ми  завжди  хотіли  в  небо,
Допоки  світ  живе  для  тебе,
Люби  життя,  лети  в  блакить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494942
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 25.04.2014
автор: VDMK