Чом душа – надчутливий приймач
Ловить спершу тривоги й печалі,
Чи не тому, що вже за плечими
Крихти успіхів й сонми невдач?
Що вже досвід пронизливо-злий
Навіть сонцю суче недовіру,
А пащека підступного звіра
Кличе стати у зімкнений стрій.
Грань незрима між Злом і Добром,
Світ під маски ховає обличчя,
І, як змії, сплелись протиріччя,
Щоб поставить питання ребром.
Є межа, є табу, рубікон,
Є молитва, дарована Богом,
І на всіх щось одне – перемога,
Чи скрижаль із останнім рядком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494945
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: stawitscky