ДІВЧИНА З КОРОМИСЛОМ

На  плечах  коромисло,  красна  стрічка  у  косах,
Вишиванка  й  намисто  прикрасили  дівча,
Косарям  в  хлібне  поле  це  дівча  воду  носить,
Бо  в  жнива  ясне  сонце  так  пече,  як  свіча.

Косарі  прохолоду  набирають  горнятком
І  дівчині  дарують  усмішку  свою,
Зберегти  прагнуть  люди  урожайне  зернятко,
На  жнивах  вони  завжди,  як  бійці  у  бою.

Ось  водицю  красуня  простягла  косареві,
Подивилася  в  очі  і  торкнулась  руки
І  лице  запалало,  стали  губи  вогневі,
А  він  пив  і  дивився  в  очі  ці  залюбки…

Косарі  поклонились,  повернули  горнятко,
А  вона  коромисло  взяла  на  плече,
І  торкнулася  губ,  мов  торкнулася  згадки,
Бо  й  до  нині  той  погляд  її  серце  пече…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494985
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: Віталій Назарук