(Присвячую рідному дому, тим домівкам, які чекають своїх дітей, тим, які вже ніколи не дочекаються нікого)
Стоїть українськая хата,
Стоїть, наче казка у сні…
І мальви, і рута – м’ята,
Лелека сидить на гнізді.
І сонечком ніжно зігріта,
І ті рушники на стіні,
І той образочок святенький
Ночами так сняться мені.
Лети, моя пісне журлива,
Лети до мойого села,
До тої біленької хати,
До рідного мого гнізда.
До тої хатини, де пісня
Так ніжно, так дзвінко бринить,
Де мати сидить край віконця,
На мене чекає, не спить.
Лети, моя думо крилата,
Лети в мої рідні краї,
Де той рушничок вишиваний
З Шевченком висить на стіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495134
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: дочка бджоляра