Усі ми маєм різні долі,
характери і почуття,
тривоги, радощі і болі –
свої сценарії життя.
І кожен на́різно долає
відпущений нам Небом шлях,
страждає, плаче і кохає,
у кожного – свій щастя птах.
Неодинаковий початок,
різним буде і кінець,
і мрії, досвід та достаток,
і хрест, і терни, і вінець.
Та всі одного просять в Бога,
відчувши подих небуття:
коли обірветься дорога –
щоб не прирік на забуття.
Щоб нас ще довго пам'ятали
і спомин той всіх грів теплом.
Щоб і Звідтіль ми огортали
коханих пам'ятним добром.
12 лютого 2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495176
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: Світлана Моренець