Через роки, через літа,
Життя стікає річкою…
Як рута радують жита,
Неначе коси стрічкою.
Щодень міняє одяг свій
І хмари в різнім кольорі,
Вклонімося землі святій,
Яка давно розорана…
Допоки шлях угору йде,
Шумлять гаї розхристані,
Дорога в невідоме зве,
Яке лежить на відстані...
І ми живемо на віку,
І радуємось доленьці,
І не зійдемо із шляху,
Минаючи околиці.
Через роки, через літа,
Життя стікає річкою,
Хлібами радують жита,
А доля часто звичкою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495195
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Віталій Назарук