Боюся здатись смішною
В своїх дитячих стараннях,
Боюся, що стану старою
В душі, у своїх міркуваннях.
Боюся, щоб вітер осінній
У вихор біди не заніс,
Боюся, що стануть тлінні
Ідеї, вічні колись.
Боюся розбити надії
На сотні-мільйони уламків.
Боюся, що мої мрії –
Це просто ілюзій обманки.
Боюся, що стану черствою
Чи жертвою стереотипів,
Які мене зроблять сліпою
До людсва й до світу навіки.
Та найбільше боюся боятись,
Піддаватися своїм страхам.
Ми знаємо, що здаватись
Властиво тільки невдахам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495257
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Natalka_V