Кінець весни… У другій половині травня
Пахучий цвіт бузку так прикрашає сад…
Мене розкішні квіти ці до себе манять, –
Іду, любуюся, вдихаю аромат.
І погляду від квітів відвести не можу,
Торкаю бережно лілові пелюстки,
Наповнюється серце ніжністю, і знову
В долоні хочу благодать цю зберегти.
Краса бузку бентежить душу, серце мліє,
Духмяний ніжний вабить аромат квіток,
Пробуджує прекрасні нездійсненні мрії,
Блукає тихо нетрями моїх думок.
Такий розкішний цвіт бузку – це чудо травня,
Весни-чаклунки дар, її творінь вінець.
Це – символ ніжності і чистого кохання,
Пробудження природи чарівний кінець.
03.01.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495326
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Martsin Slavo