Не думаю, що вийде написати у літературному стилі, однак сподіватимусь я зможу донести до вас те, що хочу.
Як це правильно назвати, у нас з вами є звичайні, самі звичайні будні, а є моменти коли ми вирушаємо на відпочинок: чи то в гори, на пляж, в незнайоме місто. І тут я Вас запитаю, ви...уявимо ви не склали плану проведення дня, ви будете заглядати на годинник перевіряючи час?
Я недавно їздила в Тернопіль і Вінницю (1 день в Тернополі; 2 у Вінниці), план був оглянути місто - все! Зараз я Вам коротко розповім те, що дійшло до мене лише щойно.
Всі ми певно зіштовхувались із нестачою часу і пошуками його вирішення: "як більше встигати і менше тратити час", правду я кажу?! Так от, не знаю звісно, як це діятиме в "буденному житті", проте я вважаю, що люди не повинні так багато на ньому зациклюватись, треба просто робити те що подобається, а ЧАС сам підлаштується під Вас.
Так от:(Тернопіль пролетів взагалі дуже швидко, тому почну відразу з Вінниці). Пізно ввечері ми приїхали у Вінницю, посилились в готелі, перед тим замовили на 9-ту годину ранку обід. 1 день - прокинулись напередодні дев'ятої, телефонний дзвінок в номер повідомив нас, що сніданок вже чекає нас в низу. Дальше поснідавши ми рушили в місто, перед тим звісно ж подивились як туди пройти( де хороше кафе поблизу центру - не знайшли, вирішили будемо по дорозі шукати) і вирушили в "мандрівку".Коли мій животик почав видавати незначні і не дуже гучні звуки що він трохи зголоднів, ми поглянули на годинник і потрохи почали шукати кафе-ресторани(зовсім навмання, от які сподобались, такі і обрали; щастило нам скажу я вам), однак майже після перевірки годинна дивним чином вивітрилась з голови. Задача була поставлена.
Ми гуляли, розмовляли(я з хлопцем їздила), оглядали місця навколишні, час від часу вирішували куди завернути в яку сторону і куди краще піти спершу, абсолютно не підозрюючи яка зараз годинна, та й це здавалось якось не важливим. Коли почало темніти, ми по-трошки вертались назад, лягли спати, зранку встали(спати в новому місці було важко, тому я прокидалась часто в ночі і під рано, тому заглядала на годинник) а так, як перший день так і другий пройшов для нас вільно і розкуто, не прив'язуючи себе до часу.
І знаєте що, ми втигнули оглянути все що хотіли, було достатньо лише не дивитись на годинник.
Наведу Вам ще один приклад: починається тиждень, у мене як і у всіх є якісь справи, які я собі запланувала, я(мені так легше) складаю їх в тому порядку, в якому хочу їх зробити, кажу: так на цю справу 2 год, на цю 3 год часу, і мені не треба перевіряти годину, бо точно через 2 години, я втомлюсь і захочу щось інше. Треба просто запрограмувати себе і забути що ТИ повинен підлаштовуватись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495372
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Христя ^_^