За край. А де той край? Де межі Світу?
Де межі сил моїх, твоїх, чи ще когось?
Легені обпіка п'янке повітря,
І щастя у моїй долоні: ось!
Облиш давати назви всім і всьому,
Стрибай у прірву теплих відчуттів.
Скидай хутчіш з плечей буденну втому,
Радій життю, як ще ніколи не умів.
Вивчай на звук, на смак, або на дотик,
Лови очима кожну мить буття.
Зламай свій страх: це він зростив супротив,
Хай вільно зазвучить серцебиття.
І не ховай і не глуши емоцій:
Для чистих серцем є неписаним закон.
За край( а він новий на кожнім кроці)
Як хочеш - сам, а хочеш і разом.
28.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495500
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Таня Кириленко