Ранковий дзвінок

Мій  незворушний  Ангеле,
           Ви  -  є
На  відстані  війни  й  квітучих  вишень.
Нам  тільки  зустріч  
           час  іще  не  вишив
На  посивілім  
               полотні
                         суєт.

Я  голос  Ваш
         -  далекий  і  хрипкий  -  
Побожно  зігріваю  у  долонях,
І  Ви  мій,
           сонний,  
               тулите  до  скроні,
Крижинки  слів  торкаються  щоки.

-  Так,  слухаю!
             Ні,  я  уже  не  сплю,  -
Не  обманіться  строгими  словами!
На  розі  
           між  реальністю  і  снами
Тепло  довіри  чується  між  нами

Як  чистий  дзвін  
           крізь  холод  кришталю,
Коли  його  
         торкаєшся  
                       губами.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495561
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: alla.megel