( Однокласнику Леоніду Кучеру присвячую)
Став на схилі життєвих доріг
«Оксамит»,- рідний дім, оберіг,-
В нім вся творчість пісенна моя,
Колективна велика сім’я
Чистим полем один заблукав,
Як калину свою поховав...
Загубив весь життя колорит,-
Бог спасіння послав - "Оксамит"
Пр.
Ніби сонцем зігрітий
Брід життя – «Оксамитом»,
Почуттям теплим чистим
Веселковим барвистим
Пригадав з ним весь пройдений шлях,
Розгорнув крила злетом, мов птах,
Бо здіймає небесну блакить
Рідна пісня щодня, кожну мить
Про Вкраїну, її трударів,
Велич справ від зорі до зорі,
Про козацтво щасливе слова,
Символ влади, де є булава
Спів сріблястим голоссям дзвенить,
Рушником польовим майорить,
Джерелом оновляє серця,
Повнить творчості світ до вінця!
27.04.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495567
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Єгорова Олена Михайлівна