В нашому місті вимкнули світло:
Хіба ти знаєш куди тобі йти?
Неони розбиті, погасли софіти.
Панове, прем'єра! - вистава пітьми.
Дивіться та... навстіж заплющуйте очі,
Вслухайтеся в кожен шепіт тиші,
Тримайте таке тримке незбагненне,
Кидайтеся прямо до страху в клешні.
Викопуйте корінь - садіть у небо,
Збирайте сміття - то ж ваше щастя.
Під вами диван - сидіть як треба,
Не рухайтесь і... не сперечайтесь:
Втикайтеся тупо у сотні каналів,
Радійте то́му, що вам покажуть,
Що вам розкажуть телеекрани.
А що натомість від вас ві́зьмуть?
Здається, а ніби не так і багато -
Хвилинку уваги, краплинку часу;
А найголовніше - усіх збирати...
В одному місці і часі разом.
Втовкмачувати набридлі ідеї,
Альбоми маразмів і телесенсацій,
Ковтаючи разом поп-корн у банці
Готуючи вас до самоліквідації.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495580
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: yurr