Сонце слухай казку без слів
про кохання
про все інше розкажуть вірші
Сонце слухай сполоханим серцем
яке б'ється так близько до мене
що здається у моїх грудях дві птахи
і кожна з одним крилом
тому можуть лиш вкупі летіти
з кістяної клітки грудей
на волю прозору
на волю що вище очей
Сонце слухай устами
невидимі ритми моєї шкіри
що часто морщиться на обличчі
від листопаду думок
але як тільки сонце
сонце як тільки
я знову і знову думаю про Тебе
то розтає ледяне небо
і моє обличчя стає аеродромом усмішок
і сліз скупих чоловічих
позичених у Твоїх щасливих очей...
А казка триває
казка триває допоки невтрачена вічність…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495594
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Олександр Букатюк