Донбас не чують! – лине навкруги,
Але чому ж раніше Ви мовчали?
Невже Ви Україні вороги,
Що цей процес руйнації почали?
Це ж Ви нам зека звели на престол!
Почути кожного, - він пообіцяв!
У цій брехні найбільший був прикол,
Але Донбас промовчав і … засцяв!
Коли Майдан топили у крові,
Коли країну зек поставив раком,
Хто слухав Вас, славетні трударі?
Та Вам було це, вибачте, до сраки!
Невже хтось слухав Захід, Південь, Центр?
Та їм було на всіх нас наплювати!
Чому тоді хоча б один процент,
Хоч хтось почав із Вас протестувати?
Прокинулись?! Не чує влада вас?!
На мітинги дивитися огидно!
Бандитський шабаш полонив Донбас,
Країну ділить промосковське бидло.
Кацапський чобіт топче вже наш дім,
Людей катують, ріжуть і вбивають!
Невже Ви вже змирилися з цим всім,
Що долю Вашу у Москві рішають?
Донбас не чують?! Але Ви самі,
Коли Ви чули решту України?
Шукати винних, живучи в ярмі,
Простіше, чим здобути переміни!
28.04.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495616
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: Мирослав Вересюк