Гостинністю люди тутешні
Вражають о всякій порі
Черешні, Рибальські черешні,
Скорботні старі матері.
Напнувши біленькі хустини
Під лісом застигли вони.
Чекають – хто батька, хто сина
Із тої страшної війни.
Черешеньки юні, примхливі
Умились іще до зорі
Немовби дівчата вродливі
Зійшлись у шкільному дворі.
А ті, на горбочку, пахучі,
В цю весну дивують село
Квітують натхненно, жагуче –
Здається, кохання прийшло.
В ліси поринаю тамтешні,
Вони мене в гості зовуть.
Черешні, Рибальські черешні
На щастя, на радість цвітуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495688
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: Галина Будянська