Ти подзвони, як в серці зашкребе.
Дзвони, як стане пусто чи паскудно.
Ти знай, що зрозумію я тебе,
І витру серце, як його забрудниш.
Ти подзвони, коли не стане сили,
Я пригорну до серця твою душу.
І хай того не сталось, як хотіли,
Вислухаю все, й тишу не порушу.
А ти телефонуй, коли заплачеш,
Коли униз твої зігнуться плечі.
Дзвони, коли по скронях лихо скаче,
Коли затихли крики в порожнечі.
Ти подзвони як в серці запече.
Як буде пусто чи безлюдно.
А Я -- завжди послухаю тебе.
Бо люди мертві -- дуже мудрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495864
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2014
автор: Олька Оленька