Переболію це непрошене кохання ,
перестраждаю цю непрошену печаль ,
думки нестерпно з вечора до ранку
вирізьблюють у серці пектораль .
Та врешті-решт скажу собі я – «Досить» !
Того , чим я жила – не зраджу , не зречусь .
Й печалі тої , що у собі серце носить ,-
ніколи більше не торкнусь .
травень 2012р.
Пектораль - в перекладі з латинської ,- хрест з благородного металу з реліквіями , що його носять на грудях кардинали , єпископи , абати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495901
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.04.2014
автор: Іванюк Ірина