Лем на єден динь ти ся запоздив...
Я у білой вбрана...
Дись милинький муй так довго ходив?!
Я туто не знала...
Вгинались столи од їди,пиття.
Я єдна голодна.
Любилам тебе аж до забуття.
Шом зробити годна?
Друшки у мене,то не цімборки,
То є його сестри.
Пам'ятаву тя ушиткі роки...
Рву вшиткі реєстри...
То туто не дасть покою мені.
Чіпчали ня вичур...
Ці прийде колись милий на коні?
Ці лем в сні го кличу?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495958
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 30.04.2014
автор: Відочка Вансель