Ллється денно брехня і пл́ітки.
Волю бруднять, на крові л́іплену.
Взяти хочу вапно і щітку,
Відбілити ту чорну ќіптяву.
Щодня прапор наш український,
Що розвіяв у серці сумніви,
Топче зрадник, хозар ординський,
І тим душу мою знеструмлює.
Та я вірю у суд над зрадою,
В хвилях щастя мій край забрижиться.
Буде битись козак наш з гадами,
Вийме меч! Перемога близиться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496051
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.04.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)