Знову сниться той весняний дощ, який змивав останки болю і розпачу з обличчя…
Знову в темряві бачу світло фар і чую сміх тієї… як би то цензурно сказати… гм… іншої, чужої, не мене… Як шкода…
Знову чомусь хочеться хоч на хвилинку повернутися у той далекий травень, коли уже новий наступає на п’яти…
Знову відчуваю ТОЙ біль і ТОЙ сум… Ностальжи…
Знову кричу від безсилля… Про себе кричу, а це гучніше від будь-якого несамовитого крику…
Знову сумую за тобою… Так часто сумую за тобою… Щороку на початку травня…. Шістнадцятий травень поспіль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496064
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Соня