Привіт-я гасну з кожнем днем все більше,
Хоча й тобі я знаю не солодше...
Навряд чи я колись знов стану ліпшим,
Я все той же беззахисний хлопчик:
Загублений у нетрях твоїх віршів,
Скрипковий ключик твоїх нот...
Я здав тобі всі грамоти довірчі,
І передав у власність Камелот...
Всі лицарі мої вже розбрелись по світу,
І Круглий Стіл,невдовзі мохом поросте,
В житті я прагнув лиш тебе любити,
А все інше насправді- пусте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496127
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Той,що воює з вітряками