Прокинься ж о народе мій
Благає,плаче,просить Україна
Що коїться,де голос твій
Де рідна мова солов'їна
За що в далеччині віків
Кров запорожці сивочолі проливали
Шевченко утиски режиму царського терпів
Щоб так нащадки їхні "облажались"
Кого у ради вибираєм ми за що
Пройдисвітів,колишніх злодіїв,секретарів
Для них ми бидло,ми ніщо
І не рахують виродки чужих голів
Прокинься,бо пройдуть роки
Твої нащадки й діти позабудуть
З якого роду-племені,ким були їх діди й батьки
Табачник-прихвостень навішає свою облуду
Допоки не розірвем пут-цепів
І в тюрми не посадимо душителів народу
Не будемо достойні предків-козаків
І на бумазі лише матимем свободу
Народе мій у краще вір
Колись же треба голову підняти
Ми УКРАЇНЦІ!!!,ми нащадки предків-бунтарів
Повинні захистити Україну-мати
Зберем до купи всіх Ахметових,Азарових і Пінчуків
До них добавим Кучму з Януковичем впридачу
Також міністрів всіх
До них компартію більшовиків
Буде тоді роботи для судів...
Сини мої,вставайте до борні
Настав вже час,пора до зброї братись
Не зраджуйте Вкраїну у борні
Невже можливо матір рідную продати
Пройдуть роки і зміниться на краще світ
Як фенікс з попелу повстане Україна
Усе погане кане у віки
І буде квітнуть наша Батьківщина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496186
Рубрика: Ода
дата надходження 01.05.2014
автор: Олег Побірський