Я твоя помилка, твоя смерть і твоя хвороба,
Можем відкласти на потім вірність,
Ти не достойний, я не достойна.
Ми одночасно втратили гідність.
Боже, як важко часом буває,
Не передати ніяк словами.
Все у середині закипає,
Ніби хтось ззовні полощить рани.
Я твоя втіха, твій відчай і твій спокій.
Можемо сказати, що незнайомі.
Так, випадкові звичайні гості,
З іншого боку лише сторонні.
Ти переможений переможець,
Жаль, що відзнаку здобув не чесно.
Ми одночасно втратили гордість,
Ми одночасно вмерли й воскресли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496192
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Кіра Рубінова