Невідчуваю пульсу, немаэ крові,
І дим холодний, як перший сніг.
Буває грається з нами доля,
Завжди ховається від усіх.
Вологість вітру, легка основа,
Навіщо зверху вдягати плащ.
Ти вся дишева, тонка і гола,
Без своїх, дивних, дурних порад.
Ідеш? - Нарешті, хоч відпочину,
Ато немає вже сил на тебе.
Я вся розірвана на частини,
І вся розділена на планети.
Знову болить, знову коле в грудях.
Й заважко стало нести медалі.
Я - твоя вічна слуга прелюдій,
Я - твоэ дзеркало без вуалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496194
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Кіра Рубінова