якщо мене захоче приєднати
до себе небо- стрічкою О-он
напевно я помру, та шкутильгати
ще довго - я жебрачка- я у сон
я відчиню завіси я до вітру
відкрию по дитячому лице
маківку кину оком у макітру
пиріг спечу для тебе все оце
весна давно не пахла самогоном
насправді пахли верби і мости
я вийду я влаштую перегони
давно вже я твоя але ж бо ти
ти не належиш мафіям і місту
твої думки далеко за селом
на груди ляж спочинь і до намиста
губами доторкнися і чолом
я заспокою вихор я віддамся
покорою поклич і я прийду
до ніг твоїх вклонюся я не здамся
ну де ще я такого віднайду
хвиля бентежить свічка догорає
між нами давно спалені дроти
а соловей співає і співає
дощі підуть у спеку я і ти
ми в спокої зіжмемо сильно руки
аж поки зорі світом будуть йти
ми не допустимо ні розпачу розлуки
в безмежнім просторі кохання я і ти
лиш небо зорі місяць.. сподівання
без залишку у келиху мости
вогонь мого палкого пік зізнання
люблю ти мій єдиний тільки ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496248
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2014
автор: ЇЇ ТІНЬ