Відпусти ( пробач мені моє щастя)

Так  довго  поруч...  і  ніколи  разом.
Життя  таке,    ми  ж  інші  зовсім!
Надії  в  вирій  полетіли  з    часом...
Уже  давно  не  прагну  помсти!

І  небо  вкотре  повалилося    додолу,
Та  я    далеко,  поза  меж  його  країв!
Витримаєш!  Ти  сьогодні  сильний  як  ніколи...
Знайди  для    себе  пристань  поміж  сотні  берегів.


Ти  вибач,  що    вже  рік  псую    тобі  життя...
Але  ж    коли  піти  хотіла...  повертав!
І...  вибач,  що    таки  пішла  і  відтепер    без  вороття...
Нам  двом  так  буде  краще...  Й  ти  це  знав!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496266
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2014
автор: Магура