Не спиться і знову не спиться,
Рояться вірші, наче бджоли,
Збігає стеблом соковиця,
Весняним цвітінням віоли.
Не спиться, душа розмовляє,
Полощуть дощі нічні думи.
Уперше дівчатко кохає,
Пронизують серденько струми.
Тривога підкралась в образах
Слів кинутих напризволяще,
В кількох адресованих фразах —
Нікому від того не краще...
Не спиться, і ніч, наче вічність,
Налита терпким еліксиром.
Чи щастю властива трагічність?
У відповідь — сльози пунктиром. 26.04.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2014
автор: Lana P.