Кульбаба вже пускає парашутики,
Пливе
десантом
вітровим
насіння.
В цвітінні кожнім многолика суть таки,
Не лиш одна естетика в цвітінні.
Кружля насіння від мойого подиху,
У нім сонця кульбабкові сокриті.
Лежу в траві і думаю про подвиги,
Яких в житті мені вже не здійснити.
Про них, про них. Та про війну з Росією.
Крізь серце йдуть смутні воєнні кванти.
…Нехай над нами будуть вік насіяні
Лише пухкі кульбабкові десанти!
…Чи цвіт цей стопчуть золотими ранками
Чужими бетеерами і танками
Ті,що зовуть в народі окупантами?..
…Летять у світ кульбабкові десантники,
Такі пухнасті, мирні парашутики,
Але тривожні роздуми несуть таки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496374
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2014
автор: СавчукМикола