[i]І кожний новий день, я бачу Бога,
В очах, у посмішці дитини.
Із неба до землі веде дорога,
У пошуках щастя хвилини.
І кожний день в пітьмі блукаю,
У пошуках променя світла щодня.
Ти, знаєш, я в снові щезаю,
Знов опісля цього буденного дня.
Я бачу ненависть, зло в серцях людей,
Ту, що вже бур'яном пророста.
Добро спалене, неначе Галелей,
Завше житиме в серці Христа.
Я бачу небо у брудній калюжі,
Що в серці, веселкою ляга.
Не будьмо же ми, до інших байдужі,
В черзі до раю місце блага...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496460
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: Валерій Кець