В обійми ночі плавно упаду́.
Занурю носик в чорну пишну ковдру.
І сонно оченятка розітру.
Вже ніч співає "Баю-бай" немовби...
Жовтавий місяць взявсь за колискову -
На милозвучнім піаніно вигравати.
І зіроньки слова заводять хором.
Так гарно, як Бетховена соната.
І я дрімаю, тихо бурмочу́.
Посопую, прицмокую подушку.
Пізніше - звіра ночі проведу,
І знов зустріну ранішню подружку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496529
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: Марійка Гаманець