НЕДОВГОЧАСНИЙ ДОЩ

Сховало  небо  очі  волошкові,
Їх  затулило  сірими  долонями.
Поникли  трави  у  гаю  шовкові.
Зацокотіли  краплі  в    шибки  конями

Побігли  діти,  в  хатах  поховались.
В  кульбабок  жовтих  пелюстки  стулилися.
Лише  дерева,  миючись,  всміхались.  
Коти  скрутились,  у  кутки  забилися.

Та  дощ  недовго  лив,  заліз  у  хмару.
Трава  піднялась.  Квіти  розпустилися.
Вгорнулись  луки  у  молочну  пару.
В  двори  з  під’їздів  діти  покотилися.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496588
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)