[i][i][/i]Сидить собі хтось і пальцем штовхає
Планету блакитну кругом,
То хмари на землю встилає,
То зорі напише пером.
А люди, що люди – блукають собі,
Шукають то щастя, то долі,
Час від часу зводять очі свої
На тихі, незлічені зорі.
Хтось сидить, на людей поглядає,
Сміється тихо вгорі,
Вранці сонце їм посилає,
А місяцем світить вночі.
Люди йдуть – утікають від себе,
Але кажуть, що біжать від дощу,
Сидить собі хтось на небі,
І штовхає планету малу…[i][/i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496620
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: Light-In-Sky