Ступаю відчайдушно у темінь
Наповнююсь пекучим холодом
Ногами перебираю каміння,
Перераховую кожну піщинку солі
На збитому зі старих хрестів порозі,
Стираю зі стін усі неписані заборони,
У повний місяць несу тобі іскру,
Щоб не потухло твоє вогнище
Я знаю де ховається те,
Що й не варто шукати
Краще я замерзну,
Ніж замерзнеш ти.
Або запалимо вогонь,
І нехай горять усі світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496652
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Сабріна