У джгуті подій шматками від спогадів
Вогнем проростає крізь ступні брехня
І погляд один серед тисяч всіх поглядів
Не народжений ще , та чекатиму я
За ним я піду , щоб оберігати
Ділити хвилину щасливу й сумну
І серце не зможе поряд мовчати
Як рідне дитя до серця пригорну
І світ кращим стане для тебе
І ночі тепліші , і світліші дні …
Віддам я частиночку себе
Ось ту найпалкішу , що в моїй крові
Ти зір чарівніше будеш
Та дні пролітатимуть швидко
Бо часу є мало й безмеж
Це спробуй збагнути дитинко
Зітліти життям в сьогоденні
По собі золу залишаючи
З душею із бруду і черні
Себе лиш одного плекаючи ?
Чи жити може по правді
Горіти за для добра
Лихому ставать на заваді
Щоб кращою була доля людська ?
Дитинко , усе зрозумієш
Бо є серед джгуту подій
І горе й біда , ніц не вдієш
Та все ж є і безліч надій
І сонечко нас не покине
Серця добрі світ бережуть
Весна знов і знов прилине
Й струмки нових днів побіжать
Тебе любо стріне веселка
Коли вперше повітря скуштуєш
Й поспішиться у вирій лелека
Його клекіт у небі почуєш
Він тобі принесе намистину
Із далеких і дивних країв
Щоби твої життєві стежини
Були виткані з найкращих снів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496661
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Андре Ільєн*