Відповідь прийде від Бога -
Далі церкві як молитись?
Нам потрібна допомога,
Щоб країні залишитись
Із її усім народом,
Із землею і кордоном,
Йти нам вірно, а не бродом,
Дихати лише озоном!
Скільки жертв вже в одеситів!
Ллються сльози і... прокльони,
Є поранені і вбиті,
Крик на вулиці, стогони!
- Господи, промов відкрито,
Як це горе вгамувати?
І в Слов’янську людей вбито! -
Як за це не сумувати?..
Жду я відповідь від Бога:
- Дай без слів все зрозуміти!
Нам потрібна допомога,
Щоб могли ми в мирі жити!
Як країні захищатись
Від цих грішних терористів?
…- Церкві треба усій встати
І молитись серцем, слізно
За країну, за спасіння
Усього її народу -
Чую Бога я веління -
З заходу до її сходу,
І за південь, і за північ,
За центральну всю частину!
Люди грішні - то й не стримні
В оцю тяжкую годину.
Не кляніть ви ворожбиту,
За людей її моліться,
Теж людей її побито,
Треба вірі відродиться!
Не відродиться, то скоро
Прийде час Мого приходу…
Той із вас піде угору,
Що зі Мною мав угоду.
04.05.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496670
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Людмила Дзвонок