Йой, п'яницю м лишіла!

Муй  милинький  клать  огинь,
А  не  стуй  як  старий  пинь.
Рисилюй  на  галушки
Кромплі...Я  до  ворошки
Пуйду,най  мі  зілля  дасть,
Бись  не  пив  хоть  динь,хоть  раз.
Пудсиплю  ті  у  їду.
А  сама  на  пуд  пуйду.
Переглядав  ня  два  дні.
Його  жона  на  коні!
До  ворожки  знов  іду,
На  конику  я  їду.
Навчиламся,типирька
Я  маву  свого  коня!
Позиралі  всі  хлопи,
Откривали  аш  роти!
Булам  ліпша  у  селі!
Сталам  краща  на  землі!
Фатьове  за  мнов  ідуть,
Квіткі  мі  в  руках  несуть!
Не  лишалі  йши  в  селі
Ґазду  ниґда!Та  мині
Розказ  нихто  не  дає.
Йой!Лишаву  го!І  все!
Йой,цілий  район  гуде,
Лишила  го.Де  пуйде?
Пуйду  в  Варош  із  села.
Я  красуня  молода.
А  ти,Грицю,далше  пий.
Докісь  іши  молодий.
Най  п'яниці  самі  п'ють.
І  самі  в  хижі  живуть.
Не  розкажуть  їм  жони.
Сплять  із  ними  ворони!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496730
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 04.05.2014
автор: Джаннет Даклін