[i]Нагряне осінь та й тоді –
Життя не все іще прожито...
Віталій Назарук
[b][i][i]Осінь яко́сь на баскому коні
До мене нараз завітала…
Я відповів їй упевнено: "Ні!"
Бо жив на цім світі замало.
Чхай краще, осінь, у гай!.. Заблукай
Між рос, верховіть диких сосен,
Я ж попливу на самісінький край...
То ж не́ заважай мені, осінь!
За горизонтом я сам розберусь:
Кого долюбив, кого – зрадив…
Відпочивай в тім високім бору,
Не пробуй на зуб мою владу…
Я не глухий, не сліпий, не німий:
Все чую, балакаю, бачу…
Стріну тебе в переможну ту мить,
Коли причвалаєш на клячі.
О5.05.2014 [/i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496878
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 05.05.2014
автор: Олекса Удайко