Соколи над вежею,
Над вхідною баштою,
Крилами уловлюють
Вітровий потік…
А життя мереживом,
Мою долю радує,
Піснею висловлює
Мого віку лік…
Пронесуться соколи,
Хмарочки розсіються,
Заспівають Любарта
Стіни, як душа.
І паркові лавочки
Сонечком зігріються,
Піде щастя обертом,
В цвіті спориша…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496887
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Віталій Назарук