Кришталевими сльозами плаче небо,
Важко краплі падають на щільний ґрунт,
Хлюпотять і розбиваються об землю,
Піднімають з бризками піщинок бунт.
Жадібно вбирає спраглий ґрунт вологу…
Тихо слухаю мелодію дощу, –
Втамувалися пригнічення й тривоги,
І неспокій у душі моїй ущух.
Плачуть хмари… щедро землю напувають,
Відновляють сили, – і цвіте краса.
З насолоди тануть, – і легким туманом
Знов торкають чисті сині небеса…
24.04.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496892
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Martsin Slavo