Моя трагедія - молодший син,
Бо генетично він є ледачий,
Його стихія - кольорові сни
І по життю іде немов незрячий.
Мене він чує і забуває,
Хоча ввічливий і незворушний,
В собі добротою забиває
Талант. І той,як лист засушений,
Планерує в'яло на підлогу,
У юності ліню застарілий.
Сльозами бачу його дорогу,
Ріку невдач й горювальні схили.
к.
26.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496905
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 05.05.2014
автор: Левчишин Віктор