Сонце тихо за обрій заходить
Місяць зірок на небо виводить.
В ночі сьогодні є світленько –
Зірок на небі чималенько.
Зірочки гарненько сяють,
Вийти на двір закликають,
Бо ж сьогодні ніч чудова
Й здається ніби казкова.
Зірок на небі дуже багато,
Бо влаштували сьогодні свято.
Свято якому кінець приходить,
Лиш коли сонце на небо сходить.
Та це уже історія інша,
Але нічим від неї не гірша.
Зірки хоч від нас і далеко,
Та бачимо їх дуже легко.
Які вони зблизька ми не знаємо
І по-своєму їх уявляємо.
Малюємо їх многокутними
І вважаємо їх доступними.
Та зірки для нас не досяжні,
Бо зірки вони ж не осяжні.
Ніч під своїм крилом їх прихистила,
І в нічному танку їх закрутила.
Тож кожну ніч зірками милуємось,
Вийти на подвір’я не лінуємось.
Й вдивлятись у небо не перестанемо,
Навіть коли дуже старими станемо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496909
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2014
автор: Промінь надії