Я, напевно, померла серцем :
Не співається і не спиться ;
Лиш тривоги безрідна птиця
Допива моïх мрій озерце ...
Тільки темрява скрізь і хмари -
Вже немає ні зір, ні сонця,
Тільки крила мого Охоронця
Ще витримують днів удари ...
Я, напевно, уже осліпла,
Бо не бачу весняні барви,
Тільки болю гудуть литаври,
Закриваючи моє світло ...
І на грудях важке каміння
Не дає мені дихать вільно,
І ятрить рани сльозосільно
На межі мого збайдужіння ...
Чи впадуть світанкОві перли
На розтерзані душу й тіло?
Так, я - грішна, бо жить посміла ...
Та, напевно, уже й померла ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496929
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Любов Ігнатова