Поряд з самотою

Цей  порив  почуттів.Глухі  слова.Мовчанка.
Напевно,це    твоих  гра  слів,це  певна  обціянка.
Я  сльози  гірко  витираю-проходить  перший-другий  день.
На  фото  тихо  позираю  з  тонких  розірваних  кишень.
Ти  там  як  гордий  лебідь-одинак,ти  як  мала  пташина.
Ти  юний,я  ж,однак,спізнала  гіркоти  пилини.
Чому,чому  себе  я  так  питаю,
 Чому  так  кревно  припадаю  до  монітора  я  щораз?
Я  запитаю  тебе    двічі,я  відповім  один  лиш  раз:
Якщо  ти  не  любив,то  покохаєш  в  перший  час.
А  чи  мене,чи  когось  іншого-не  знаю.
Бринять  у  темні  ночі  солов'ї.
Та  знай,  тобі  я  твердо  все  прощаю,
Бо  ж  є  кохання  на  землі.
Чи  сон,ілюзія,  наркотик  заполонили  очі  ці.
Мука  підкрадеться  як  котик,
 Ой  буде  ж  гірко  тут  мені...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496945
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Ольга Швидка