Біль.
Десь у грудях,
Захований у людях,
В сльозах закаламучених калюж,
Він сипле сіль
На рани їхніх душ.
Спазм.
Співає німе соло,
Здавлюючи горло
Великими сталевими кліщами.
Мов чадний газ,
Він душить вас холодними руками.
Вогонь.
Немов пекельний жах,
Палає жаром у очах.
Гарячим полум’ям до пекла забирає.
Кого не лишить осторо́нь,
Тому не бачити вже раю.
Дим.
Наповнює легені,
Дурманом зеленим.
Розповзається по всьому тілу
І в мареві своїм
Окутує туманом сивим.
Попіл.
Іскристий, теплий, сірий
На згаслому багатті серця тліє.
Кружляє в небутті віками
Немов самотній сокіл,
Що феніксом колись повстане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496959
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Natalka_V