Шатром високим ясен відшумів.
Встелило стежку листя тополине.
І раптом серед згаслих кольорів
Налита сонцем, свіжістю – калина!
Сховалася за списи лозняка
Од вітру чи від погляду лихого.
Медовий жар зібрала в ягідках
І гіркоту осінньої тривоги.
Живий рум’янець дихає теплом.
Немов дівчатко молоденьке, гоже.
Намисто гарне літо їй дало,
А осінь відібрать ніяк не може.
Повеселішав поруч з нею гай.
Навколо ніби пісня тиха лине.
Гори, гори, подовше не згасай,
Красо землі вкраїнської, калино!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496974
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Ніна Багата