А мені досить, що сонце світить,
що день приходить на зміну ночі,
я навіть можу дощу радіти,
який мені щось крізь сон шепоче.
А мені досить, що пахнуть квіти
і, що сміються у небі зорі,
і відчувати легенький вітер
посеред спеки. І досить волі.
Мені не треба чужого щастя,
а для свого маю все і більше.
Я можу дихати, відчувати,
бачити сни і писати вірші.
Мені не треба фальшивого сміху
Багатства, влади мені не треба!
Мені приносить достатню втіху
над головою шматочок неба.
5 травня 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497030
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Любомир Винник