В кімнаті блідо, тихо і самотньо,
Без зайвих рухів у кутку сиджу…
Закривши очі, мрію про зворотне -
Колись, можливо, щастя породжу.
Набитий мозок зайвими речами,
Я утомився, в дусі занепав…
Позаду, за вразливими ночами,
Багато сірих залишилось справ…
Усе віддам, щоб знову народитись,
Серцевих травм не витримаю більш…
Волію із відвертістю зустрітись,
Переписати знову перший вірш…
В кімнаті тісно, мляво і порожньо,
В душі так само - сліз не відібрать…
Повірить у мету, звичайно, можна,
Себе, ось тільки, жаль переламать…
(11.01.2009.№80)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2014
автор: Вадим Косарєв