Це було, як під стіл ще пішки ми ходили,
Коли високими здавалися стільці,
Коли ми просто безтурботно жили,
Коли цукерки викликали радість на лиці.
Коли взували мамині підбори,
Що були для нас трохи завеликі,
Коли уперше ми пішли до школи
І вчилися зав’язувати черевики.
Коли ще вірили в діда Мороза,
А потім тата в ньому впізнавали.
Коли від каші манної вертіли носа,
Та потім їли, бо нас матері вмовляли.
Тоді, коли питали, чому небо синє,
Тоді, коли боялись темної кімнати,
Коли про нас казали: «Ще дитина»,
А ми все вирости хотіли так завзято.
І от вже став дорослим кожен з нас,
Закінчилось для нас дитяче свято.
Лише не знали ми тоді, як підганяли час,
Що будем завжди за дитинством сумувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497184
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Natalka_V